«ЕРАМ Україна» і ХНЕУ запрошують підготуватися до НМТ з математики й виграти призи

У понеділок, 24 березня, розпочинається математичний маратон для старшокласників MathGo, який організовує Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця спільно з компанією-лідеркою ІТ-ринку України EРАМ. В етері на Радіо «Накипіло» керівник EРАМ Campus в Україні Денис Гриньов і проректор із науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку ХНЕУ імені Семена Кузнеця Максим Серпухов розповіли про те, хто може долучитися до маратону, яких знань набудуть учасники та які призи чекають на переможців.

Розкажіть докладніше про спільний проєкт MathGo компанії EРАМ і Харківського національного економічного університету.

Денис:

Компанія EРАМ протягом своєї 20-річної історії в Україні приділяє велику увагу навчанню, зокрема вищій освіті. Однією з фокусних груп, до якої ми останніми роками почали активно придивлятися, є випускники шкіл: для них у нас вже є певні програми, зокрема Pre-Junior Program. Нещодавно ми зустрічалися з проректором із науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку ХНЕУ імені Семена Кузнеця, щоб обговорити, що ще ми можемо зробити для освіти, і вирішили об’єднати наші зусилля в новому сезоні маратону підготовки до НМТ з математики. Від компанії EРАМ взяли практичний досвід, експертів і подарунки, а від університету — ідею, освітній доробок та досвід аналогічних програм. Так склалося, що ми зробили крок назустріч один одному і зрозуміли, що можемо приносити користь разом для всіх українців. Адже ми говоримо не тільки про Харків.

Тобто можна сказати, що EРАМ і ХНЕУ закидають гачок для майбутніх студентів університетів, щоб вибрати найкращих?

Максим:

З одного боку, це справді так. Є умовний абітурієнт, випускник 11 класу, який уже вивчив математику й готується до складання НМТ. Щоб успішно скласти НМТ, йому потрібно навчитися швидко та правильно проходити тести.

Якщо ми візьмемо стандартну ситуацію, наприклад клас із 20–30 учнів та одного вчителя, скільки тестів треба виконати з умовним школярем, щоб він підготувався? Приблизно тисячу. Чи може вчитель перевірити 20–30 тисяч тестів? Аж ніяк. Тому ми розробили бот, який надсилає завдання з НМТ. Відповідно, школяр розв’язує ці завдання, набираючи бали. У боті є рейтинг. 

Усе це йде в Discord, де нині більшість наших школярів. Відповідно, вони змагаються: бачать рейтинг і намагаються розв’язати більше завдань. А завдяки компанії EРАМ ми маємо змогу подарувати їм класні призи й додати мотивацію у вигляді планшетів. Бот працює в інтернеті, тому будь-хто може під’єднатися.

Такі заходи ми проводимо вже шостий рік. До цього це був бот-челендж із ЗНО. Тепер це математичний маратон з EРАМ. Ми переїхали з телеграму в Discord. Але концепція та ідея розширилися. У телеграмі в боті можна було тільки давати правильну чи неправильну відповідь і набирати бали. У Discord функціонал набагато ширший. Є математичне ком’юніті. Наприклад, людина, яка не знає, як розв’язати завдання, може запитати у викладачів, які допомагають, або в школярів, які в боті теж допомагають іншим школярам розібратися. Так людина занурюється в це математичне середовище, отримує максимальну підготовку та підтримку, а потім спокійно складає НМТ і, може, планшет іще виграє.

Максиме, я так розумію, що це ви розповіли про механізм підготовки? 

Максим:

Наш маратон — це не навчання. Логіка така, що це якраз маратон підготовки. Останній ривок. Так само як спортсмен готується до Олімпіади. Він же не готується бігати. Він уже вміє бігати. Потім він просто інтенсивно досягає конкретного результату за допомогою якихось конкретних процедур. Скажімо так, маратон — це якраз ця фінальна ланка підготовки, де ти вчишся швидко розв’язувати завдання, дивишся, де в тебе прогалини, і ліквідуєш їх до того, як почнеться НМТ.

На сторінці EРАМ’у я читаю про марафон докладніше. Тут написано, що є навіть відеоматеріали, які роз’яснюють незрозумілі теми. Тобто школяр не просто розв’язує якісь завдання, а якщо не знає, то просить про допомогу, а ще й може послухати й подивитися додаткові лекції?

Денис:

Так, це навіть трошки ширше — не тільки відео. Ми плануємо запрошувати охочих волонтерів прийти до цієї молодої аудиторії, щоб поділитися своїми знаннями з математики. Це як викладачі університету, так і колеги з компанії EРАМ, які розуміють, що це діти, випускники, у яких майбутнє, можливо, буде пов’язано з ІТ-індустрією, можливо, навіть із нашою компанією. Ми даємо меседж до всіх: якщо не ти, то хто може розповісти випускникам шкіл щось нове, допомогти систематизувати знання? Ми знаємо, що школярі навчаються, але не знають, як застосувати набуті знання в майбутньому. Певні, що наші колеги можуть їм з цим допомогти.

Адже ми намагаємося все викладати на іншому рівні. Учителі в школі викладають за певною методологією, а людина, яка багато років працює в ІТ-індустрії, може на більш прикладному рівні донести той самий матеріал. Для випускника це про те, що в тебе є теоретичні знання, ти вмієш розв’язувати задачі. От, будь ласка, автоматизований інструмент, який допоможе тобі швидко пройти велику кількість тестів і перевірити свої знання. Плюс помічний теоретичний матеріал від фахівців. Можливо, навіть не у формі лекції, адже це все ж таки більш академічна частина, а в цьому випадку потрібно більш популярно роз’яснити й пояснити на якихось цікавих прикладах. 

Максим:

В EРАМ’і нині найбільша кількість математиків — жоден університет не має такого математичного потенціалу, який сьогодні мають ІТ-компанії. Якщо людина вже вивчила математику й потім застосувала її в житті, вона може розказати про класний практичний приклад, тобто показати, для чого потрібні ці інтеграли, похідні або логаритми в реальному житті та як за допомогою них створювати круті продукти й заробляти гроші.

І тут є такий момент, коли ці досвідчені математики, які нині вже є програмістами або працюють на інших посадах в ІТ-сфері, приходять до аудиторії школярів і просто показують їм, як це працює. Якщо людина, яка не розуміла й не любила математики, після цього може загорітися і зацікавитися вивченням математики, це теж одна з таких крутих цілей, які ми ставимо.

Тобто цей маратон розраховано не тільки на школярів, але й на тих, хто закінчив свого часу школу, однак хоче все ж таки спробувати свої сили, відновити свої знання з математики, освіжити або поповнити їх, ну й замахнутися на участь в ІТ-сфері? Єдине, що бонусів не буде?

Денис:

Брати участь може кожен охочий незалежно від рівня освіти та віку. А от отримати призи можуть тільки цьогорічні випускники шкіл.

Максим:

Щороку ми підбиваємо підсумки. Ми починали з традиційних олімпіад: приходили діти, брали аркуш і розв’язували завдання.

Нині цифрова ера. Де взяти стільки дітей, щоб вони приходили й розв’язували завдання? Тому ми створили в телеграмі бот, де зробили базу математичних завдань. Бот надсилає, а людина розв’язує та практикується. Їде в метро або трамваї та практикується. Після уроків чи вночі — будь-коли практикується. Спочатку в цьому боті не було багато завдань, потім ми зростали. Тепер ми маємо тисячу завдань, які охоплюють абсолютно всі теми програми НМТ і дають змогу якісно підготуватися. Потім у бот інтегрували систему повторення. Наприклад, якщо ти не розв’язав якогось завдання, бот потім знову кине його тобі. Тепер ми переїхали в Discord і це новий рівень.

Бот — це скорочено від слова «робот». Робот не має упередженості. Ці шість років ми підбивали підсумки. Іноді буває таке, що в топі в нас опинялися люди, які з відзнакою закінчили математичні університети. Також у топі були репетитори. Не знаю, може, вони брали завдання звідти, може, показували, наприклад, школярам, з якими займаються. Перш ніж нагороджувати, ми ж, звісно, питаємо довідку зі школи. Ми перевіряємо людину. 

А якщо про школярів говорити, яка динаміка за ці шість років? Чи покращується якість математичних знань дітей?

Максим:

Чесно кажучи, динаміка бота не є максимально репрезентативною, щоб оцінити абсолютно правдивий рівень. Є інші дослідження на кшталт PISA, математичних олімпіад, конкурсів. 

Кількість розв’язаних завдань змінюється з року в рік: то збільшується, то зменшується. Це залежить від демографічної ситуації, тому що є різні випуски за кількістю учнів. Також кількість учасників у проєкті залежить від промо. З року в рік завдання розв’язують одні й ті самі, тому що математика не дуже сильно змінюється. 

Загалом же в Україні є багато дуже здібних дітей, які успішно розв’язують завдання. Вони справді є дуже розумними й мають математичний склад розуму. Саме вони стають переможцями цього маратону.

Ці переможці — це представники певних харківських шкіл?

Максим:

Чесно вам скажу, що за всю історію маратону переможці з Харкова в нас були тричі. Дуже сильна математична школа у Львові.

Наші школи беруть участь, але є, можливо, інші причини, що переможців мало. У нашому маратоні оцінюють не тільки найкраще знання математики. У MathGo треба монотонно розв’язувати велику кількість завдань. Це справжній маратон. Ти можеш пробігти стометрівку дуже швидко, а два, три чи десять кілометрів можеш узагалі не подужати. Тут приблизно така сама ситуація. Ми маємо переможців із різних регіонів України: з Херсона, Донецької області, Одеси, Києва. Київ часто виграє. В Україні є дуже сильні математичні школи. На жаль, Харків не може похизуватися великою кількістю переможців. Хоча ми з Харкова й робимо це передусім для харківців.

Починали, мабуть, саме з Харкова?

Максим:

Звісно. Але бот же в інтернеті, а мережа не має кордонів.

Яка приблизна кількість людей бере участь у маратоні?

Максим:

У нас були роки, коли брало участь майже 25–30 тисяч учасників зі всієї України. Це супермасштабно. Цього року в нас є певні орієнтири та плани. Поки що ми в процесі. Маратон іще тільки починається. Після того, як ми проведемо маратон, зможемо сказати, скільки людей було. Останніми роками було приблизно 30 тисяч. Це школярі й репетитори або інші їхні помічники. Звісно, основна частина учасників — школярі.

Денисе, після цього маратону бували випадки, коли ви когось виділяли для себе й потім вони потрапляли до EРАМ’у?

Денис:

Такі проєкти для нас – це ж гра в довгу. Тобто, з одного боку, так, подібні випадки можуть бути. Але загалом людина має закінчити хоча б три курси університету. Це вже більш-менш той час, коли студент отримує свої базові теоретичні знання та приходить на стажування, на практику в компанію. Загалом в EРАМ більшість джуніорів, початківців приходять саме через навчання. Тобто ми вирощуємо не просто молодших фахівців, а, як ми кажемо, саме ЕПАМерів. Це включає і розуміння корпоративної культури, і хороші гнучкі навички — не тільки технічні.

Якщо ми робимо це з тих часів, коли людина ще не прийшла в компанію, але знайомиться з нею через перші навчальні або інші проєкти, то це якраз про те, що людина потім має право вибору. Вона розуміє: якщо тут вона ще школярем проходила якусь програму, набувала певних знань, компанія дала їй створити ту сходинку, на яку людина почала перший раз ступати, щоби будувати свою історію в ІТ, то, напевно, можна пізніше розглядати ЕРАМ для своєї кар’єри. Але шістнадцять років — це все ж таки зарано.

Максиме, ви згадували дослідження PISA. Наскільки я знаю, Україна декілька років посідає дуже низьке місце за рівнем знань школярів. Це помітно для вас?

Максим:

Так і є. Коли заходять в аудиторію студент, який добре вивчав математику, і студент, який не вивчав її, то це трохи два різних за підготовкою студенти.

Але варто брати до уваги, що є різні професії. І для різних професій потрібна різна підготовка. Звісно, якщо ти хочеш бути інженером, то тобі треба вивчати математику. Якщо ти хочеш бути митцем, наприклад, де рівень математичної підготовки не є таким важливим, то це інша річ.

Однак якщо ми говоримо про саморозвиток людини, про її аналітичні здібності, про її здібності критично мислити й орієнтуватися в соціумі, то математика дуже важлива. Тому що вона допомагає розв’язати будь-яку людську проблему. Тобто будь-яка проблема потребує алгоритму певних дій, які ти виконуєш, і потім цю проблему вирішуєш. І не важливо, математика це чи життя. Ми можемо застосовувати математику будь-де. Наша мета, щоби школярі навчилися за допомогою цих математичних прикладів розв’язувати реальні проблеми в житті.

Денис:

Коли ми розглядаємо кандидатів на технічні напрями навчання в EPAM Campus, то справді мало бачимо різниці. На вході є певні тести. Щоби пройти на наступний рівень і потрапити в компанію, треба пройти певні етапи. У людей, які приходять навчатись на розробника, на системного інженера, є приблизно один і той саме рівень знань з точних дисциплін. Але є нетехнічні спеціальності — це бізнес-аналіз або функціональне тестування. Я пам’ятаю, що років вісім-десять тому багато людей, які приходили на такі посади в компанію, мали технічний бекграунд. Це не тільки математика, але технічний університет як варіант. Сьогодні дедалі менше людей, які приходять в ІТ на нетехнічні спеціальності, мають технічний бекграунд.

Ми навіть змінюємо трохи програму. Тому що раніше ми могли людям на нетехнічні посади давати одразу якісь технічні завдання. І в них легко виходило їх розв’язувати. А тепер, коли ми пропонуємо це, то розуміємо, що людям потрібно ще пройти “нульовий” рівень підготовки, перш ніж перейти на вищі рівні.

Чи допоможе ваш маратон школярам опанувати потрібні математичні знання, яких не охоплює шкільна програма? 

Максим:

Ми поєднали і шкільну програму, і мотивацію, а завдяки ЕPAM’у — і практику, і демонстрацію застосування математики в ІТ. Ми робимо MathGo корисним, веселим і насиченим, щоб кожному школяреві було цікаво долучитися.

Маратон MathGo починається 24 березня. Нагадайте, як можна долучитися.

Денис:

Доволі легко знайти посилання, якщо зайти на сайт careers.epam.ua – https://careers.epam.ua/events/epam-campus-math-go

Максим:

Чи не всі користуються інтернетом, тож просто напишіть: MathGo. Ви отримаєте лінк, а потім зайдете в Discord. На платформі опинитеся у математичному ком’юніті, де прочитаєте правила. Там є вся інформація про те, як це працює.

Маратон відбувається 24 на 7?

Максим:

Так, нонстоп.

Скільки часу на день ви рекомендуєте приділяти для розв’язування завдань маратону?

Максим:

Щороку ми питаємо переможців, скільки вони витрачають часу на завдання. Зрозуміло, що хтось швидше розв’язує завдання, хтось — повільніше, але загалом це години. Не одна година, а години.

Денис:

Це ж ідея якраз про практику. Тобто якщо в цьому маратоні брати участь не тривалий час, то з нього не буде стільки користі. Тому що є постійно нові задачі за певними темами, а теми змінюються. Що більше ти витратиш часу на певну тему, то більше задач ти розв’яжеш. Тому це мотиватор прокачувати себе.

Як відбиратимуть переможців?

Максим:

Є рейтинг. Рейтинг формується із двох показників. Перший — це кількість балів, яку набрав школяр. За кожне правильне завдання він отримує бали. Що складніше завдання, то більше балів, відповідно, він отримує. Приблизно така сама методика нарахування, як і на НМТ. Другий показник — це відсоток правильних відповідей. Спочатку в нас рейтинг формувався за кількістю правильних відповідей. Але потім ми додали відсоток правильних відповідей. Це максимально об’єктивно. Тобто людина, яка набрала найбільше балів, є переможцем. За цим рейтингом перші три переможці отримають айпеди. Звісно, будуть й інші призи. Думаю, що перші десять лідерів у рейтингу точно щось отримають.

Денис:

Мені здається, що найголовніший приз — це те, що школяр прийшов на цей маратон. Він уже мотивований. До чого? Я не думаю, що в маратоні беруть участь через айпади. Випускникам треба визначити для себе, наскільки вони підготовлені до НМТ.

А призи — це трохи радощів тим, хто, можливо, просто дещо успішніший. Додатковий приємний бонус.